|
|
![]() |
 Зарегистрироваться |
|
Регистрация позволит Вам иметь полный доступ ко всем разделам сайта, а также размещать о себе информацию.
|
|
![]() |
|
|
|
![]() |
|
|
![]() |
|
|
![]() |
|
|
|
|
![]() |
|
Дневник
|
![]() |
|
Рубрики:
все, цитаты, Історії історії історії, Полезные мелочи, ККК дети церковь кухня, Улыбнулки, СМАКОТУЛІЧКИ, НЕГЛУПІ ДУМКИ, І не таке буває, ЖАРТИ СМІШКИ ПРАВДИТРІШКИ, Приятные полезные новости, ФЕНІКСІАНА, ГАРЯЧІ НОВИНИ З УКРАЇНИ, ЗНАЙ НАШИХ, SELF_MADE GODDEST, Мир Дали
|
![]() |
http://www.youtube.com/watch?v=2Ngz4hPC328&NR=1
Мої улюблені танцюристи на ютубі. І мої улюблені вчителі. Allan Tornsberg and Serena Lecca. І мій улюблений танець (хай пробачають вальс і танго). І моя улюблена мелодія з мого улюбленого фільму.
Последний раз редактировалось: 21.10.09 21:09
|
Всего записей - 83, комментариев - 94. Така статистика повідомлень була ще зовсім недавно у цьому щоденнику. А зараз всієї цієї сентиментальної мури набагато менше. Дещо ще можуть прочитати "мої друзі", а все решта тільки в особистих записах. І це здорово, що знайшлася сила, котра дозволила повторити слова Алли Пугачової "Личная жизнь потому и личная, что она личная". Тільки зараз, здається, я усвідомила всю глибину цих слів, почутих багато років тому. Мабуть, доросла до цих самих років.
Последний раз редактировалось: 21.10.09 20:55
|
http://www.youtube.com/watch?v=U46LM0bhwVs&feature=related
Знаєте, про що співають ці хлопці? Про те, що я ...така... така... така та що все в мене буде так... так... ТАК!
Вони співають, а я танцюю... так...
|
Коли карабкатимешся догори, на твоєму шляху тобі зустрінуться різні люди. Не ображай їх. Ти зустрінеш їх всіх ще раз, коли падатимеш вниз...
...Справжній зміст цих слів починаєш розуміти лише тоді, коли летиш сторч головою на каміння і розумієш, що це кінець. І раптом бачиш руки, котрі утворили рятівне коло за півметра від землі...
...Невже я не розбилася...
Последний раз редактировалось: 05.10.09 18:49
|
Недавно я зустріла справжню любов. Найсправжнісіньку. Досі вражена почутим і побаченим. Сиджу зі знайомою, п’ємо каву, розмовляємо на звичайні жіночі теми. Чоловік її в іншому місті, вирішує ділові питання. Звичайний дзвінок, як справи за день, як діти, мило порозмовляли. За півгодини другий дзвінок. Вона стривожена, що він мав би означати? І те, що вона почула, вразило нас до глибини душі: Послухай, як відлітають журавлі... І вона стоїть зі слухавкою в руці і слухає прощання журавлів з Україною. Вони відлітають, вона слухає, а я плачу. Від щастя за них, від щастя, що побачила справжню любов, справжнє почуття. Що переконалася, що вона таки існує, незважаючи ні на що. І коли потім знайома мені сказала: Віриш, після такого я вже не знаю, що таке любов, я відповіла: Оце вона була, найсправжнісінька. Коли ти дзвониш коханій і даєш їй послухати, як відлітають журавлі.
Хочу почути колись, як відлітають журавлі...
Последний раз редактировалось: 01.10.09 19:07
|
Кажуть, коли у жінки відбирають крила, вона починає літати на мітлі. У мого кохання колись відібрали крила, тож довелось поміняти розкішний лебединий пух на березовий віник. А зрештою, яка різниця, на чому літати, головне, щоб не повзати.
Последний раз редактировалось: 07.08.09 19:49
|
ПЕКИН, 12 января. В Китае 107-летняя долгожительница решила обзавестись семьей и теперь ищет 100-летнего жениха, с которым можно пообщаться. Если рискованная затея китаянки Ван Гуинь увенчается успехом, то это будет ее первый брак.
В молодости Ван очень боялась выходить замуж, однако теперь она беспокоится, что стала обузой для своих многочисленных племянников и племянниц. В 102 года женщина сломала свою ногу и теперь не может выполнять никакую работу по дому, например стирать белье. «Я уже совсем не молодая: мне 107, а все еще не замужем, — рассказала невеста в интервью газете Chongqing Commercial Times. — Что же будет, если я не поспешу и не найду себе супруга?»
Ван Гуинь родилась в китайской провинции Гуйчжоу в семье торговца солью, пишет издание. Пока девочка росла, она постоянно наблюдала, как ее дядюшки и другие мужья бранят и бьют своих жен. Часто Ван слышала, как ее избитая тетя плакала в сарае от боли и обиды.
К тому же, Ван очень смущало, что девочки обязаны постоянно носить тесную обувь, чтобы впоследствии их ножки оставались миниатюрными, а следовательно, более изящными и привлекательными для потенциального мужа.
Однако даже после того, как умерли ее родители и ее старшая сестра, женщина не смогла преодолеть свой страх перед замужеством. Она переехала за город, где работала на ферме до 74 лет, пока не стала совсем немощной, чтобы трудиться на полях.
Ее племянник, который жил в развивающемся городе Чунцин, пожалел старушку-тетю и забрал ее к себе. Со временем сердобольные родственники Ван тоже стали слишком стары для ухода за ней — еще бы, ведь самому младшему племяннику уже исполнилось 60 лет. «Мои племянники и племянницы стареют, а их дети уже обременены собственными семьями. И я мешаю им все больше», — посетовала долгожительница.
Тогда местные власти решили помочь Ван в ее матримониальных планах. Чтобы найти 100-летнего жениха, женщине посоветовали дать объявление в газету, а после связаться с домами других китайских долгожителей
Последний раз редактировалось: 31.07.09 19:30
|
Годі писати російською мовою. Кажу це собі і починаю відроджувати рідну мову у своєму щоденнику. І починаю думати українською мовою. Якось звернула увагу, що майже усі щоденники львів»ян російськомовні. Нехай анекдоти, вірші чи цитати, котрі кочують від одного автора до іншого, російською мовою скопіювати легше, але ж свої власні думки, переживання, радощі і печалі можна ж виразити рідною. Ще ж у нас двомовність не запровадили на законодавчому рівні, ще можемо не лише на кухні слухати українських пісень. Тож чому самі себе збіднюємо, чи ж конче дочекатися часів, коли за українську мову вивозитимуть до Сибіру чи поближче, до Чорнобиля, щоб аж тоді почати цінувати те, що стратимо, і аж тоді почати думати, чому це з нами сталося знову.
Последний раз редактировалось: 19.07.09 22:49
|
Кожна моя дія кожного дня, кожної хвилини має бути направлена на досягнення моєї земної місії, мого максимуму життя
Писалось под музыку: Fleetwood Mac, Dreams
Последний раз редактировалось: 19.07.09 22:28
|
А все-таки здорово, что у украинцев есть такая отличительная черта: если не съем, так хоть понадкусываю. Иногда она помогает решать проблемы выбора, если нужно выбрать или-или, а хочется и, и. Вот были б мы немцы или, скажем, американцы, вот была бы проблема. Все их пособия по тому, как обрести успех, счастье и прочую муру, настоятельно советуют, что нужно четко определиться, чего ты хочешь на самом деле или больше всего, и потом действовать в нужном направлении. А вот если ты хочешь одно, твой ребенок другое, а потом ты готов уступить, а ребенок желание поменял, и в результате оказывается, что вы оба хотите и то, и это. Вот думайте, господа психологи-советчики. А нам, украинцам, и думать не нужно особо, хотим и то, и другое, значит, получим. Вопрос остается лишь в том, как бы побольше откусить.
Последний раз редактировалось: 16.07.09 18:44
|
|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 ... |
|
знакомства
Лента событий
Основное
